Неділя, 11.04.2021, 20:46
Тиниця - зробимо село кращим
Ви увійшли як Гість | Група "Гости" Вітаю Вас Гість| RSS
Меню сайту
Ф О Т О
Випадкове фото сайту


Нові фотографії
Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Користувачі, що були сьогодні на сайті:

Нові користувачі сайту:

Всього зареєстрованих користувачів:  -  62
За сьогодні  -  0
За вчора   - 0
За тиждень   - 0
За місяць  -  0

Geo Visitors Map
Наше опитування
Чи потрібен сайт села
Всього відповідей: 125
Погода в Тиниці
 
Кочубеївський парк


Головна алея парку

Ландшафтний комплекс ” Кочубеївський парк ” включає в себе парк площею 14,7 га, ставок, розміром 3,7 га, сад-2,6 га, а також архітектурні пам’ятки. Старий регулярний парк існує з початку 19 століття. У ньому в загальних рисах збереглася досить складна система планування, яка включає в себе кілька паркових площ з алеями, обрамлених віковічними деревами. Їхні породи старанно підібрані.
Цікава архітектурна структура парку: чотири мальовничі алеї - ялинова, кленова, каштанова, липова - розходяться як радіальні промені в різні боки від центру.

Парк має багатий видовий склад насаджень. Серед багатовікових дубів, лип, кленів, ясенів і каштанів тут збереглися і унікальні для нашої зони дерева: дві кедрові сосни, столітній горіх і, мабуть, ще древніша верба. Прикрасою парку є стотридцятилітні дуби.Зачаровує погляд відвідувачів модрина європейська.

Дендропарк славиться кедровими соснами (європейськими). Ще в парку ростуть ясени, біла береза, сріблясті ялини, ліщина та інші дерева. До революції парк був обнесений дубовим частоколом і добре охоронявся. По його алеях ходили лише господарі, їх гості, а з села - учителі та служителі церкви. Останнім господарем садиби була сім’я графині Кочубей М.Ф.

Архітектурні пам'ятки
Із споруд у парку залишилося три будівлі, які визнані архітектурними пам’ятками. Дві з них побудовані на початку ХХ ст. Будинок Кочубея - одноповерхова, кам’яна, прямокутна в плані споруда із строго симетричною композицією фасадів. Стіни декоративні рустованими пілястрами- лопатками, вікна прикрашені наличниками із мандриками. Профільований покрив зроблений над вікнами будинку по всій довжині стін. Композиція головного та бокових фасадів збудована на наростанні засобів архітектурної виразності в напрямі до центру, де розташовані входи в будинок. Поряд щось схоже на невеличку фортецю, бо вікон в ньому не було зовсім , а були бійниці. Не відомо, як ця споруда називалась, але тут господарі зберігали одяг, книги, мундири і військову зброю, а старожили села переповідали, що тут зберігалась і сорочка в крові після трагічної смерті предка- Василя Кочубея. Був у них і портрет самого В. Л. Кочубея.

Будинок Кочубея

Не менш значимою в парковій композиції залишається скарбниця - зразок цивільної архітектури початку 18століття, який добре зберігся. Споруда кам’яна, має два поверхи. Стіни будинку декоративні із стрілчатою аркою з пілястрами та круглими шишками (перший поверх) та сандриками над вікнами (другий поверх). Над аркою першого поверху зроблено дерев’яний портик. У 1917 році будинок горів. Лише в 1967 році зроблено капітальний ремонт, який значно змінив початковий вигляд інтер’єрів та фасадів скарбниці. Але з боку парку один бік зберіг повністю свій первозданний вигляд. Скарбниця стоїть посеред парку, неподалік від будинку Кочубея.

Скарбниця

Третій будинок – двоповерховий кам’яний, побудований перед Першою світовою війною (закінчений в 1912 році). Але господарі в нього не переселились, і він використовувався здебільшого для розміщення господ. Зараз будинок знаходиться в аварійному стані.

Господарський будинок

До 1817 року ця садиба належала поміщикам Галаганам, а як помер 17-річний Павло, то його батько Григорій Павлович Галаган заснував у Києві Колегію, подарувавши туди маєтки, що мусили давати біля 12 тис. крб прибутку. У цей час і переходить садиба в Тиниці до Кочубеїв.

В останній час, перед революцією, в Тиницькому маєтку жила графиня Кочубей Марія Іванівна з двома синами. Леонтій був депутатом Державної Думи, закінчив університет, а Михайло - предводителем дворянства в Борзні . Перед революцією всі виїхали в Київ, де стара графиня померла, а сини виїхали за кордон (ніби хтось із них з’являвся в Тиниці).Чоловік графині Кочубей Василь Аркадійович помер раніше, у Тиниці його ніхто не пам’ятає. Сестра його Єлена Аркадіївна була заміжня за Галаганом і одержала від батька хутір Єленовку, що знаходиться неподалік від парку.

У 1871 році Тиницька садиба разом з парком перейшла від Галаганів у володіння нащадків Кочубеїв, що перебували з ними в родинних стосунках. Серед будівель, які знаходяться у сучасній парковій зоні, - дві побудовані на початку ХХ століття, а ще одна відноситься до ХУІІІ століття. На сьогодні вони визнані архітектурними пам’ятками. У цих приміщеннях з 1921 року розмістилася Тиницька сільськогосподарська школа. ЇЇ організатором, за дорученням Конотопського політвідділу народної освіти, став відомий український економіст, культурноосвітній діяч Тихон Іванович Осадчий. Він став першим директором. За вісімдесят з лишнім років свого існування школа підготувала сотні спеціалістів - пасічників, агрономів - овочівників, рільників, бухгалтерів. Одна з легенд свідчить, що в повоєнні роки студенти насаджували нову ділянку парку і начебто викопали скарб-золото в номіналах по 10 карбованців. Один з студентів зник на другий день разом із скарбом.
В даний час парк та історичні споруди потребують допомоги.

 
Пошук
Форма входу

Друзі сайту
Тиницька ЗОШ
Календар
«  Квітень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Архів записів
Кнопка сайту
Код кнопки:

<a href="http:// tynytsia.at.ua/"><img src="//tynytsia.at.ua/Knopka.gif" border="0" width="88" height="31" alt="Сайт села Тиниця">

Карта відвідувань
Слухати "Мелодію"
Свята
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Тиниця в мережі
- ТИНИЦЯ на однокласниках
- ВІКІПЕДІЯ про Тиницю
Міні-чат
Copyright MyCorp © 2021 М. О. Гриценко Безкоштовний хостинг uCoz